Мефедрон Самара МЕФ mephedrone

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Парни, привет! Итак, сегодня я хочу рассказать вам историю, которая произошла с нами несколько дней назад. Это был обычный вечер, я решил отпраздновать выходной, и прокатиться на рынок, чтобы купить закладки мефедрона. Ведь без них ни одна пьянка не интересна, а также, когда заедает драп, мефедрон всегда приходит на помощь.

Я гулял по улицам нашего района, пропуская мимо ушей характерные звуки звонящих колес, которые говорили о том, что наши друзья толкают товар. Пока я шел, мне на глаза попалась мелкая гопота, которая суетилась возле подъезда. Бро, что нового? – спросил я, приближаясь к ним. – Ну, братан, у нас сейчас только мефедрон и хэшис. Тут не так уж и много колес есть, но вмазку вполне можно сделать – ответил мне один из них.

Я подумал немного, и решил взять несколько граммов мефедрона и пару граммов хэша. Ведь смесь эта всегда даёт хороший результат и отличный кайф. Я дал им деньги, а они в ответ протянули мне маленькую пластинку мефа и небольшой кусочек хэша. Братаны, спасибо вам, теперь у меня будет супер-вечер! – сказал я, забрав свою покупку.

Я поехал домой, уверенный в том, что сегодня будет весело. Вечером, я созвал своих друзей и решил показать им, какой я молодчик, а также пошутить над таджиками, которые всегда возле рынка толкают свой товар. Мы тусили в комнате, на столе стояли все необходимые принадлежности: закладки мефедрона, драп сделанный из хэша, таблетки колесо и даже болт. Что еще нужно для отличного вечера?

Я:	Наши друзья:
Братва, давайте сделаем вмазку и отправимся на рынок.	Да ладно, ты что, хочешь нагрянуть к таджикам с нашим товаром?
Да, давайте им покажем, кто здесь главный.	Ты сам знаешь, что это будет очень опасно.
Не волнуйтесь, я смогу им всем показать, что я не просто наркоманчик, а настоящий богатырь!	Тогда давайте подготовимся и поехали!

Мы решили приехать на рынок поздно вечером, чтобы таджики не ожидали такого визита. Когда мы подъехали к ним, я увидел их удивленные лица. Они были полностью не готовы к тому, что к ним нагрянут гопники с нашим товаром. Хэй, таджики, здесь есть новый игрок в твоих краях! – закричал я, показывая им нашу покупку. Они были ошарашены и не могли поверить своим глазам. – Эй, парни, это опасно! Не связывайтесь с этим, есть другие пути заработка. – кричал один из них, пытаясь нас предостеречь.

Но я не обращал на них внимания, я был уверен в своей силе. Мы продолжали шутить и дразнить таджиков, демонстрируя им наш мефедрон. Я чувствовал себя настоящим королем, и ничто не могло меня остановить.

Но, наша гордость и самоуверенность привела нас к большим проблемам. Таджики решили не оставлять это без внимания и вызвали нас на драку.

Дураки, что вы задумали? – кричал один из моих друзей, когда они подошли к нам. Я не знал что делать, мы были в меньшинстве, и шансы на победу были очень слабы. Мы начали сражаться с ними, но наша смелость была недостаточной. Они были сильнее, у нас не было шансов. Таджики, мы хотели только пошутить, что-же вы делаете? – кричал я, но они не останавливались. Только благодаря тому, что мои друзья смогли вызвать подмогу, мы смогли выбраться из этой ситуации. Мы убежали, покинув поле боя. Но у меня осталась неприятная метка на лице от удара, чтобы всегда напоминать мне о том, что мы никогда не должны связываться с такими опасными вещами. Парни, после этого я понял одну важную вещь - нет смысла дразнить людей и обращаться к опасным наркотикам. Не повторяйте наших ошибок!